Проблема ведення обліку і звітності по МСФЗ стає все більш актуальною для вітчизняних організацій. Як традиційно вирішується проблема переходу на МСФЗ?

Зазвичай це відбувається в два етапи. Спочатку компанія привертає кваліфікованих аудиторів, які по завершенню звітного періоду беруть дані з бухгалтерської звітності за російськими стандартами і починають їх трансформувати за міжнародними стандартами. Далі компанія вдається до послуг інших аудиторів, які у свою чергу перевіряють перекладену звітність і завіряють її. Тобто вся процедура займає дуже тривалий проміжок часу.

Для керівника такий метод приносить істотні проблеми, серед них:

• нестача кваліфікованих кадрів, що призводить до постійного підвищення витрат на залучення кваліфікованих фахівців і аудиторів;
• трудомісткість і висока вартість подібного «перекладання». Необхідність регулярного залучення висококваліфікованих фахівців призводить до зростання постійних витрат для компанії;
• низька актуальність звітності. Дані у вітчизняному бухгалтерському обліку занадто формалізовані, а коли до періоду затримки бухгалтерських даних додається ще час на трансформацію і вивіряння даних, йдеться про квартали відставання даних за МСФЗ;
• формальність звітності. За традиційного підходу поліпшуються тільки алгоритми складання звітності, тоді як самі співробітники і процедури корпоративного управління залишаються на колишньому рівні. По суті, змінюються тільки цифри на папері, а не сама компанія; неначебто лікар не лікував хворого, а підправляв результати аналізів. Тому часто дана звітність за МСФЗ розцінюється компаніями як «податок на публічність», а не реальний засіб управління.